Сьогодні штучний інтелект (тут і далі – ШІ) використовують для виконання найрізноманітніших завдань: від генерації примітивних зображень до дистанційного зондування Землі. ШІ неухильно розвивається, оскільки все більше компаній усвідомлюють його переваги, а технології стають доступнішими. ШІ стає глобальним, а отже, охоплює різні галузі та трансформує торгівлю, а це означає, що ШІ має величезні економічні наслідки, подібні до трансформаційних технологій минулого, таких як електрифікація, виробництво та інформаційні технології [1, с. 3].

Завдяки своїм перевагам у зборі та обробці даних ШІ повинен впливати на питання внутрішнього контролю ― від розробки стратегії до управління ризиками та дотримання вимог законодавства.

Слід взяти до уваги, що технології Четвертої промислової революції створюють виклики міжнародному управлінню та співпраці, адже в міжнародній системі немає інституційного координаційного центру управління технологіями, так само як і в національних урядах немає інтегрованого координаційного центру для такої політики.

Хоча світова економіка є глобальною, правове регулювання її все ще залишається значною мірою національним, і лише злегка виходить за межі, встановлені Вестфальською системою [1, с. 6].

Фінанси стали одним із найбільш глобалізованих і оцифрованих секторів економіки. Глобалізація, оцифрування та гроші стимулюють швидкий розвиток ШІ у цьому секторі. Посилення управління кіберпростором учасників регульованих фінансових ринків за допомогою зовнішнього регулювання ― це крок вперед в епоху ШІ. Іншими словами, найефективніший шлях вперед передбачає регуляторні підходи, які залучають людину до процесу, посилюючи внутрішнє управління через зовнішнє регулювання. Таким чином, застосування принципів управління в середовищі ШІ є рішенням проблеми [1, с. 26]. Отже, використання такого підходу до управління сприяє адаптації до сучасних тенденцій.

Уряди в усьому світі несамовито розробляють національні стратегії використання ШІ для розвитку цифрової економіки. Розвиток ШІ породжує значний політичний та економічний тиск, оскільки різні органи влади мають різні погляди на те, як і чи слід регулювати ці технології.

Варто зазначити, що все частіше з’являються пропозиції щодо більш жорсткого державного регулювання ШІ, причому ЄС вважає себе першопрохідцем у сфері регулювання ШІ. Різні глобальні органи зі стандартизації беруть участь у власних ініціативах зі стандартизації і, таким чином, вирішують певні регуляторні питання в сфері управління ШІ.

Наразі виділяють три типи регулювань ШІ в економічній, соціальній та адміністративній сферах.

Перший тип регулювання ШІ спрямований на досягнення економічних цілей. Цей тип регулювання, який ОЕСР називає «економічним регулюванням», передусім пов’язаний з інноваціями і часто спрямований на підвищення ефективності ринку товарів і послуг. Він включає технічні стандарти чи оцінку відповідності, антимонопольне законодавство та права інтелектуальної власності (тут і далі – ІВ). Прикладом економічного регулювання є непросте поєднання ШІ з існуючим режимом ІВ.

Розглянемо другу групу нормативних актів щодо ШІ, яка визначається неекономічними цілями, які, як правило, спрямовані на захист суспільства в цілому або певних груп у суспільстві. Хоча цей вид «соціального» регулювання не можна повністю відрізнити від «економічного», такі обґрунтування можуть включати регулювання ШІ у сфері приватності, безпеки, дискримінації тощо. У цьому контексті природа платформної економіки, яка базується на принципі «переможець отримує все», загострює необхідність досягнення балансу між ефективністю торгівлі та іншими політичними цілями.

Важливим є вивчення специфічних аспектів ШІ для визначення необхідності і можливості спеціального регулювання ШІ з огляду на різноманітність технологій. Отже, правовий і політичний аналіз повинен враховувати технологічний розвиток. Спеціальне регулювання ШІ має сенс лише тоді, коли регуляторні цілі тісно пов’язані з технологіями ШІ. Тобто регулювання у сфері ШІ має бути сформульоване таким чином, щоб «нові» правові питання можна було вирішувати у специфічний для ШІ спосіб, беручи до уваги «життєвий цикл системи ШІ» та її «сприятливу екосистему». Деякі регуляторні ініціативи взагалі уникають терміну «ШІ» і натомість розрізняють регулювання «алгоритмічних систем» і регулювання «даних» [2, с.10-14].

Значний вплив на майбутню реконфігурацію міжнародного економічного права (МЕП) у зв’язку зі ШІ може мати нова геополітична, геоекономічна і геотехнологічна боротьба за владу між США і Китаєм. «Вільний потік» даних підвищує ефективність економічних відносин і добробут, але також сприяє економічним процесам, які посилюють нерівність. Спроби регулювати потоки даних, ймовірно, будуть суперечливими і неоднозначними, що створює потребу в досить широкому міжнародному регулюванні. Перспективним першим кроком може стати посилання на міжнародні стандарти захисту даних у контексті електронної комерції, яке міститься у Всеохоплюючій економічній і торговельній угоді (CETA) і може розглядатися як частина її регуляторного підходу до економіки ШІ. Японська ініціатива G20 «Безперешкодний потік даних з довірою» (DFFT), підтримана Всесвітнім економічним форумом, є ще однією спробою узгодити конкуруючі інтереси в рамках спільної структури.

Слід згадати і про угоду про партнерство в галузі цифрової економіки (DEPA) між Чилі, Новою Зеландією та Сінгапуром, яка представляє інноваційну реконфігурацію і ремодуляцію МЕП для економіки ШІ. DEPA розглядає ШІ та цифрову економіку набагато ширше і охоплює широкий спектр питань [2, c.18].

Важливо зазначити, що ШІ активно використовується в різних галузях економіки і в Україні. Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив концепцію Державної цільової науково-технічної програми з використання технологій ШІ в пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року. Про це свідчить відповідне розпорядження (№ 320-р від 13.04.2024). Пріоритетними галузями економіки, в яких використовуються технології ШІ, є: машинобудівна галузь, хімічна та нафтохімічна галузь, вугільна промисловість, оборонна промисловість, ядерна промисловість, наукова та науково-технічна діяльність, сільське господарство, охорона здоров’я. Зазначена державна програма визначає пріоритетні напрями й основні завдання розвитку технологій ШІ та запроваджує механізми державної підтримки, спрямовані на створення сприятливих умов для розвитку інноваційних технологій із використанням технологій ШІ у пріоритетних галузях економіки [3].

Розглянемо регулювання ШІ в нашій державі. Нещодавно в Україні була розроблена та презентована Дорожня карта з регулювання ШІ, яка допоможе українським компаніям підготуватися до ухвалення закону-аналога AI Act Європейського Союзу. Завдяки розробленому підходу до регулювання ШІ український бізнес стане більш конкурентоспроможним, отримає доступ до глобальних ринків, а держава зможе інтегруватися до ЄС.

Основним законодавчим актом в Україні, який визначатиме правовий статус ШІ і його застосування, буде Біла книга (своєрідний аналог британської моделі), а згодом – закон, який відображатиме вимоги Акту про ШІ, адже це стане однією з вимог щодо євроінтеграції. Втім, безпосередня імплементація цього акту в українське законодавство є справою досить тривалою і складною, а тому потребуватиме багато досліджень та часу [4].

Доцільно розглянути актуальне на сьогодні питання правомірності заміни працівника ШІ, а також питання дискримінації, викликаної діяльністю ШІ.

Вважається, що роботодавець може обґрунтовано виправдати звільнення, замінивши працівника штучним інтелектом у рамках реорганізації компанії та запровадження нових технологій, що вже підтверджено судовою практикою у випадках неправомірного звільнення.

Але впровадження ШІ вимагає консультацій управлінською радою компанії або делегацією профспілок. Невиконання цього може дозволити працівникові вимагати відшкодування збитків за незаконне звільнення [5]. Також можна вимагати компенсації, якщо працівника замінив ШІ без належної оцінки його навичок, кваліфікації та можливості перерозподілу на інші посади [6].

Використання ШІ для фільтрації резюме є поширеним методом для компаній у всьому світі, щоб скоротити тисячі кандидатів до найбільш «відповідних» шляхом вибору тих, хто має певні ключові слова у своєму резюме. До прикладу, у 2018 році агентство Reuters повідомило, що Amazon використовував алгоритм для найму кандидатів, базуючи набір даних на найнятих за останні 10 років. Однак у той період компанія найняла більше чоловіків, ніж жінок. ШІ навчився шукати кандидатів-чоловіків і не обирати резюме зі словом «жінки». Це пряма дискримінація [7].

У країнах із розвиненою економікою ШІ може вплинути на близько 60% робочих місць. У червні 2023 року перша заступниця директора МВФ Гіта Гопінат попереджала про ризик «суттєвих збоїв на ринках праці», повʼязаних із ШІ, і закликала політиків швидко розробити правила для управління новою технологією [8].

Отже, майбутнє правового регулювання економіки, пов’язане зі ШІ, буде визначатися великою мірою тим, як швидко та ефективно правові системи можуть адаптуватися до швидкого темпу технологічного розвитку.

Список використаних джерел

1. Zekos G. I. Economics and Law of Artificial Intelligence: Finance, Economic Impacts, Risk Management and Governance. Georgios I. Zekos. Springer Nature. 2021. URL: https://shorturl.at/ehruD
2. Shin-yi P. Artificial intelligence and international economic law. P. Shin-yi, L. Ching-Fu, S. Thomas. Cambridge University Press. 2021. URL: https://doi.org/10.1017/9781108954006.
3. Шмигаль Д. Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми з використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2024 р. Урядовий портал. 2024. URL: https://shorturl.at/gBJV5
4. Бегей В. Законодавче регулювання використання штучного інтелекту: Україна та Світ. Львівський університет. URL: https://surl.li/stwku
5. Delmarcelle C. Press articles Replacement of an employee by AI, unreasonable? Christophe Delmarcelle. Del-Law Company. 2023. URL: https://shorturl.at/vxRV4
6. Spooner L. I’ve Been Made Redundant Due to AI, Can I Claim Compensation? Liz Spooner. Winston Solicitors. 2023. URL: https://shorturl.at/dfDK3
7. Pimenta T. Taking the ‘human’ out of HR: the risks of letting artificial intelligence say «you’re fired». Tom Pimenta. Penningtons Manches Cooper LLP. 2023. URL: https://shorturl.at/grsx5
8. Прасад А. Штучний інтелект вплине майже на 40% робочих місць у всьому світі – прогноз МВФ. Аніта Прасад. Forbes. 2024. URL: https://surl.li/stwjx