Розмір шрифту: 

Переш ніж висвітлити озвучене питання цього дослідження, вважаю, що спочатку необхідно зосередитись на  тому, як формується та працює економіка, а саме: 1) наявне чи створене підприємство (у ролі роботодавця); 2) для функціонування підприємства необхідний персонал; 3) пошук персоналу та забезпечення відповідних пошуковців роботи (кандидатів) вакантними робочими місцями на підприємстві; 4) умовно: вироблення продукції чи надання послуг, як основний вид економічної діяльності підприємства; 5) отримання доходу підприємством (та як наслідок прибутку, після відрахування всіх податків та витрат); 6) сплата податків підприємством – наповнення державного бюджету України та місцевих бюджетів; 7) формування державного бюджету та розподіл/перерозподіл фінансування на державні програми, утримання державного апарату, видатків на соціальне забезпечення тощо. Загалом ці умови є по суті універсальними для будь-якої країни,  можуть відрізнятися, але не суттєво. Отож, із зазначеного переліку одне із важливих місць займає – пошук та добір відповідного персоналу (фахівців, професіоналів, робітничих професій тощо), однією із рушійних сил розвитку економіки є і буде трудовий ресурс. Станом на теперішній 2024 рік цифровізація економіки в питанні пошуку трудового ресурсу в тому числі є активним процесом, сприяє цьому і розвиток мережі Інтернет, інформаційних ресурсів, платформ, штучного інтелекту тощо. Далеко ходити не треба, достатньо просто порівняти здійснення процесу пошуку/добору раніше  та зараз. Пам’ятаю, як батьки скуповували на той час одну із популярних газет «Шукаю роботу», рекламні вивіски з вакансіями та контактами, влаштування на роботу «по знайомству» і звичайно ж, - пошук роботи через центри зайнятості, куди потрібно було прийти особисто, зареєструватися та відмічатися у спеціаліста і т.д. Зараз цифровізація надала нові, ефективніші, швидші інструменти для пошуку/добору. До таких інструментів можна віднести: - пошук/добір через найпопулярніші месенджери Facebook, Viber, Telegram, WhatsApp; - через популярні сайти пошуку роботи (work.ua, robota.ua); - через спеціальні платформи (наприклад LinkedIn); - через інструменти онлайн зайнятості (наприклад Uber, UpWork). Слід зауважити, що вітчизняна Державна служба зайнятості теж притримується тенденцій цифровізації. Так, на їх сайті функціонує Єдиний портал вакансій (https://dcz.gov.ua/job), на якому роботодавець може опублікувати вакансії, а пошуковець – знайти та відгукнутися (Скрін 1): Скрін 1 Все це дає ефективно добирати трудові ресурси, що, у свою чергу, рухає економіку. Але цифровізація економіки також виражається і в іншому процесі – в організації та управлінні персоналу (трудовими ресурсами), застосовуючи сучасні методи та цифрові інструменти. До речі, для України саме цей процес є досить новим, оскільки таке активне застосування цифрових технологій та інформаційно-комунікаційних технологій ще до 2019  року було не досить поширеним; таке явище було присутнім лише певних міжнародних компаніях, що мають розгалужену мережу та представлені у багатьох країнах. З чим це пов’язано? Вочевидь – поширення COVID-19 стало відправною точкою для активного застосування цифровізації у трудових відносинах. Зміни, що були внесені до чинного Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) остаточно дали «зелене світло» для застосування цифровізації. Так, у 2021 році в КЗпП з’явилися ряд норм, що закріплюють умови дистанційної, надомної роботи та які прямо містять норму щодо застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Не менш важливими для цифровізації трудових відносин також є норми, що закріплені: - у Законі України «Про інформацію» - регулювання відносин щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації [2]; - у Законі України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» норми регулюють відносини у сфері захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах [3]; - у Законі України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначаються правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов’язки суб’єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг [4]; - у Законі України «Про електронні документи та електронний документообіг» норми встановлюють основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів [5]. Цифровізація трудових відносин тісно пов’язана з електронними документами та електронним документообігом, оскільки останні, по суті, не можуть називатися «електронними» без використання в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах. Цифровізацію трудових відносин можна розділити на два види: цифровізація в управлінні персоналом та цифровізація у взаємодії між роботодавцем та працівником з питань реалізації трудових прав та обов’язків. Цифровізація в управлінні персоналом та реалізації трудових прав – полягає у використанні сучасних інформаційних систем. Такою системою, до прикладу, може бути PeopleForce – ця система передбачає швидке управління командою, організаційною структурою компанії, працівники можуть оперативно ознайомитися з командою (особистими вподобаннями, зоною відповідальності, з якими проектами працюють тощо), швидке оформлення запиту на відпустку чи іншу відсутність згідно чинного законодавства або ж внутрішніх політик компанії в онлайн режимі. Цифровізація у взаємодії між роботодавцем та працівником з питань реалізації трудових обов’язків та прав полягає у використанні сучасних інформаційних систем. Такою системою, до прикладу, може бути Asana – ця система: по-перше, є ефективним засобом контролю за виконанням поставлених задач відповідно до посадових обов’язків працівника, що працює на умовах дистанційно або надомної роботи; по-друге, є ефективним інструментом контролю та моніторингу для самого працівника рівня його цілей виконання задач, контролю дедлайнів виконання, переліку завдань, які прострочені та можливості вчасного оповіщення керівника щодо виконання, затримки  виконання та причин, що впливають на виконання завдань тощо. До такої системи можна віднести також Confluence – це система, що узагальнює та перетворює розрізнення інформації в єдине, достовірне джерело інформації компанії – може містити політики, процедури, інструкції з якими легко можна ознайомити колектив через використання інформаційно-комунікаційних технологій. Інші ресурси, які можуть бути використані з метою цифровізації трудових відносин – продукти та сервіси Google: 1. Google Workspace – включає в себе робочу електронну пошту з доменом компанії, гул диск (місце безпечного збереження інформації, робочих документі та швидкого обміну даними) з можливістю встановлення рівнів доступу, гуглкалендар (дає можливість призначити робочі зустрічі, задачі до виконання тощо), гуглмит (з використанням інформаційно-комунікаційних технологій) провести робочу нараду або ж збори трудового колективу. 2. Google Sheets (таблиці) – дає можливість ефективно вести аналітичні дані, збирати дані ефективно та швидко, дає можливість працювати багатьом користувачам над документом. 3. Google Forms – загалом ідеальний інструмент для проведення внутрішніх опитувань, голосувань (ну наприклад за те чи інше питання на зборах трудового колективу) та оперативне опрацювання і виведення результатів. 4. Інше - Google Docs, Google Slides, Google Chat тощо. Роботодавці з метою цифровізації трудових відносин можуть також використовувати для внутрішніх чатів та комунікації з працівниками: Slack, Viber, Telegram, WhatsApp. На останок зауважу, що використання будь-яких вищезазначених систем чи месенджерів має мати під собою правове підґрунтя, тобто, має бути локальний нормативний акт щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій, електронних документів та документообігу, у трудових договорах обов’язково мають бути норми щодо використання систем обміну інформації та комунікації між працівником та роботодавцем, визначений порядок ідентифікації особи (працівника), використання інструментів для ознайомлення з документами, електронних підписів тощо. І найголовне, колектив (працівник) має бути з цими положеннями ознайомлений. Також ці положення можна зафіксувати у правилах внутрішнього трудового розпорядку, що є основним джерелом поведінки, обов’язків та прав як роботодавця, так і колективу. Список використаних джерел 1. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. Відомості Верховної Ради України (ВВР). (Додаток до № 50). Ст. № 375. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#top (дата звернення 27.04.2024 року)

2. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. № 2657-ХІІ URL :  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text (дата звернення 27.04.2024 року)

3. Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах: Закон України від 05.07.1994 р. № 80/94-ВР URL :  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення 27.04.2024 року)

4. Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги: Закон України від 05.10.2017 р. № 2155-VIII URL :  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text (дата звернення 27.04.2024 року)

5. Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України від 22.05.2003 р. № 851-IV URL :  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text (дата звернення 27.04.2024 року)