Солончук І. В.

старший викладач кафедри інформаційного,

господарського та адміністративного права

Факультету соціології і права,

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

В сучасних умовах, як слушно зауважує М. З. Згуровський, місце та роль будь-якої держави у світовій спільноті безпосередньо залежать від спроможності виробляти, споживати і застосовувати нові знання й технології. Суспільство сьогодення функціонує в умовах «інформаційного вибуху», що постійно наростає. Сучасні бази даних, бази знань у різних наукових сферах є гігантськими «сховищами» для нескінченних фактів та базових істин, а глобальні комп’ютерні мережі є потужним інструментом для високошвидкісного доступу до них з будь-якого куточку світу [1]. Вказані технологічні надбання впроваджуються у сферу судочинства у всьому світі. Особливо обговорюваною темою останніх років є проблема доцільності використання можливостей штучного інтелекту в юриспруденції. Слід зазначити, що юридичній науці все ще переважає скептичне ставлення до питання доцільності застосування штучного інтелекту у сфері судочинства. У традиційному уявленні суспільства юрист (суддя, прокурор, адвокат…) – це людина, від правосвідомості та внутрішнього переконання якої залежить оцінка доказів або належне оформлення документу. На нашу думку, існує кілька факторів, які визначають таку ситуацію. По-перше, саме визначення «штучний інтелект» є досить неоднозначним. Враховуючи похідний характер від поняття «інтелект», підтримуємо думку про необхідність розмежування цих понять [2, с. 101]. Сучасна українська енциклопедія визначає «інтелект» (з лат. intellectus — розум, розуміння, сприйняття) як «відносно стійку структуру розумових здібностей індивіда, пов’язану, зазвичай, з такими пізнавальними процесами, як пам’ять, сприйняття, уява тощо» [3]. Саме тому розуміння того, що пам'ять та уява не можуть бути «штучними», і спричиняє несприйняття даного поняття. По-друге, існує деяка нормативна невизначеність у правовому регулюванні штучного інтелекту. На думку К. Глоби та І. Вахліс національне законодавство потребує нагальних змін, з огляду на створення дієвих правових інструментів регулювання діяльності об’єктів штучного інтелекту [4]. Кабінет Міністрів України Розпорядженням № 320-р від 13 квітня 2024 р. схвалив Концепцію Державної цільової науково-технічної програми з використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року, у якій визначає штучний інтелект як організовану сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань [5]. Даною Концепцією до пріоритетних галузей економіки, в яких використовуються технології штучного інтелекту, належать: машинобудівна галузь, хімічна та нафто-хімічна галузь; вугільна промисловість; оборонна промисловість; ядерна промисловість; наукова та науково-технічна діяльність; сільське господарство; охорона здоров’я. Як бачимо, сфера юриспруденції не зазначається.

Безумовно, у впровадженні технологій штучного інтелекту у сферу судочинства є корисним вже наявний світовий досвід. Зокрема у таких країнах як Китай, США Японія, Великобританія, вже напрацьовані дієві навички застосування штучного інтелекту у судовій діяльності. Для прикладу, у Китаї з 2019 року у додатку WeChat функціонує цифровий суд, доступ до якого є у дванадцяти із тридцяти трьох провінцій Китаю. Цифровий суд відеочат, модерований аватаром судді, під китайським гербом здійснює вирішення спорів між сторонами. Штучний інтелект оцінює аргументи обох сторін та на їх основі вирішує спір, а рішення такого судді визнається на державному рівні [6, с. 144].

Але в Україні використання технологій штучного інтелекту в сфері судочинства впроваджується досить повільно Проте хочемо зазначити, що цікаві та суспільно корисні проекти, які ґрунтуються на застосуванні інформаційно-комукаційних технологій та штучного інтелекту, все частіше використовуються в юридичній сфері. Legal Tech сьогодні є ефективними засобами правового захисту громадян та бізнесу [7, с. 90-91]. Legal Tech (від англ. legal - юридичний, правничий;  tech, technology - технологія) – це поєднання різних напрямів юриспруденції та цифрових технологій, насамперед шляхом створення і розвитку комп`ютерних програм (пошукові системи, застосунки, чат-боти, веб-боти, скрипти тощо) задля підвищення ефективності, швидкості, якості, зручності та економності вирішення визначених юридичних завдань [8].

Вагомим етапом у створенні передумов для використання технологій штучного інтелекту у сфері судочинства стало прийняття у 2018 році Європейською комісією з ефективності правосуддя Ради Європи  важливого документу - Етичної хартії  з використання штучного інтелекту у судовій системі та її середовищі (European ethical Charter on the use of Artificial Intelligence in judicial systems and their environment) як системи єдиних принципів і правил використання штучного інтелекту у судовій системі [9]. Етична хартія закріплює п’ять принципів щодо використання штучного інтелекту під час здійснення правосуддя: 1) дотримання основних прав людини під час його використання; 2) застосування технологій штучного інтелекту для виявлення недобросовісної суддівської практики шляхом аналізу текстів судових рішень та інших даних, які формуються в комп’ютеризованих системах/ реєстрах у процесі здійснення правосуддя; 3) недискримінації, а саме запобігання розвитку будь-якої дискримінації між окремими особами чи групами осіб; 4) якості та безпеки, що стосується обробки судових рішень і даних у безпечному технологічному середовищі; принцип «під контролем користувача» (under user control); 5) прозорості, неупередженості та справедливості [9, Page 7].

У підсумку можемо зазначити, що сьогодні є позитивним кроком законодавчі спроби унормування поняття «штучний інтелект» та визначити пріоритетні напрями його використання у економіці держави. Проте стрімкий розвиток новітніх технологій вимагає ефективнішого правового регулювання та врахування позитивного міжнародного досвіду у використанні можливостей технологій штучного інтелекту у юриспруденції.

Список використаних джерел:

1. Згуровський М. З. Шлях до інформаційного суспільства - від Женеви і Тунісу. ZN.UA. 2005. № 34 (2 - 9 вересня). URL: https://zn.ua/ukr/EDUCATION/shlyah_do_informatsiynogo_suspilstva__vid_zhenevi_do_tunisu.html (дата звернення: 30.04.2024).
2. Цьомра В. Ю., Корильчук С. Т., Оленюк Д. О.. Розвиток штучного інтелекту в сучасній юриспруденції. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. № 38/2023. С. 100-108.
3. Інтелект. Енциклопедія Сучасної України. URL: https:// esu.com.ua/search_articles.php?id=12386 (дата звернення: 30.04.2024).
4. Закон України «Про штучний інтелект»: він є? Всеукраїнське професійне юридичне видання «Юридична газета online». 13 березня 2023 р. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/informaciyne-pravo-telekomunikaciyi/-zakon--ukrayini-pro-shtuchniy-intelekt-vin-e.html (дата звернення: 30.04.2024).
5. Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми з використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2024 р. № 320-р. URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2024-%D1%80#n9 (дата звернення: 30.04.2024).
6. Шишка Н. В. Штучний інтелект в українському правосудді: правові передумови запровадження. Юридичний науковий електронний журнал.        2021.        No 3. С. 143–145. URL: http://lsej.org.ua/3_2021/37.pdf (дата звернення: 30.04.2024).
7. Солончук І. Інновації в юридичному бізнесі. Правове регулювання цифрової економіки та штучного інтелекту: національний та міжнародний виміри: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 16 листопада 2023 р.; Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності НАПрН України. К. : Інтерсервіс, 2023. 308 с. С. 90-92.
8. Детальніше про термін «legal tech». Онлайн-енциклопедія українського legal tech: веб-сайт. URL: https://legaltech.org.ua/term_legal_tech/ (дата звернення 30.04.2024).
9. European Commission for the Efficiency of Justice (2019). European Ethical Charter on the use of AI in the judicial systems and their environment. Adopted at the 31st plenary meeting of the CEPEJ (Strasbourg, 3-4 December 2018). URL: https://rm.coe.int/ethical-charter-en-forpublication-4-december-2018/16808f699c (Last accessed: 30.04.2024).