У сучасних умовах штучний інтелект (ШІ) став важливим інструментом, який використовується для різного роду цілей: від пошуку відповіді на найпростіші питання до більш складної візуалізації заданих сюжетів. Застосування вказаних технологій дозволяє оптимізувати та підвищити ефективність різних видів діяльності як окремих людей, так й компаній. Не стала винятком й творчість.

З одного боку використання штучного інтелекту має позитивний вплив на низку галузей та сприяє активному розвитку цифрової економіки. Проте, не зважаючи на усі плюси, це має й певні ризики та може призвести до негативних наслідків, зокрема у вигляді порушення прав людини. Так, сьогодні досить велика кількість суб’єктів авторського права, особливо художників, стає жертвами несанкціонованого комерційного використання їхніх робіт. Що зумовлено, зокрема, особливостями роботи штучного інтелекту, який може функціонувати та створювати об’єкти лише на основі наданих матеріалів, а отже не продукує щось абсолютно нове, а просто комбінує вже існуючі результати творчої та інтелектуальної діяльності. Це, в свою чергу, призводить до використання об’єктів авторського права без наданого для цього дозволу та порушення прав осіб, яким воно належить.

Зважаючи на зазначене, метою даної роботи є огляд нормативно-правового регулювання використання технологій ШІ для створення об’єктів авторського прав, проблем, пов’язаних з порушенням прав інтелектуальної власності авторів, твори яких використовуються, та їх впливом на економіку.

Хочемо розпочати з того, що сьогодні, особи, які створюють різні об’єкти за допомогою або повністю технологіями ШІ прагнуть визнання їх як «авторів» згенерованої нейромережою праці. Тоді як відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права» [1], автор – це фізична особа, яка своєю творчою діяльністю створила твір. Із зазначених положень, можемо зробити висновок, що згідно чинного законодавства, автором може бути тільки фізична особа, яка, використовуючи свій творчий потенціал, створила об’єкт авторського права.

Питанню використання технологій ШІ у цій галузі присвячена стаття 33 загаданого вище закону. У ній йдеться про право особливого роду (sui generis), яке виникає на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою. Так, у ч. 1 зазначеної статті надається визначення поняття неоригінального об’єкту, згенерованого комп’ютерною програмою, під яким розуміється об’єкт, який відрізняється від існуючих подібних об’єктів та утворений у результаті функціонування комп’ютерної програми без безпосередньої участі фізичної особи в утворенні цього об’єкта. Тобто неоригінальними об’єктами можуть вважатися лише ті твори, які створені штучним інтелектом самостійно[1]. Якщо ж об’єкт створений людиною, яка використовує ШІ як допоміжний інструмент, – результат її діяльності не вважається неоригінальним твором, а отже, можемо зробити висновок, що на такі випадки поширюються загальні положення про авторські та суміжні права.

Також у цій статті йдеться про те, що в результаті створення неоригінального об’єкта, згенерованого комп’ютерною програмою, особисті немайнові права не виникають. Тобто, особи, які мають ліцензовані права на комп’ютерну програму, яка створює такі об’єкти, не можуть зазначати себе автором такого об’єкту, проте можуть ними (неоригінальними об’єктами) розпоряджатися. Досить важливим є положення ч. 7 ст. 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права», відповідно до якої, якщо неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, є результатом використання об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав, реалізація права на нього можлива лише за умови дотримання прав авторів творів, які були використані [1].

Варто зазначити, що хоча в українському законодавстві й були прийняті певні зміни для врегулювання питання використання штучного інтелекту для творчої діяльності, воно все ще недостатньо адаптоване під технологічні зміни в суспільстві та не передбачає належного регулювання конфліктів, які з цим пов’язані. Натомість Європейський парламент прийняв низку нормативно-правових актів щодо використання штучного інтелекту, зокрема, обов’язків, яких мають дотримуватись суб’єкти при використанні комп’ютерної генерації.

Так, 13 березня 2024 року на рівні Європейського Союзу був  прийнятий перший у світі закон про штучний інтелект, який встановлює низку обмежень, спрямованих на запобігання порушенню основоположних прав людини. Зокрема даним актом передбачено:

1. Особливі вимоги до використання технологій штучного інтелекту у галузях, які стосуються людського благополуччя таких як охорона здоров’я, освіта та правоохоронна діяльність.
2. Заборону впровадження систем, які використовують чутливі персональні дані, наприклад, інформацію про політичні погляди.
3. Обов’язок попереджати користувачів про те, що вони взаємодіють не з людиною, а чат-ботом або ж іншою системою ШІ.
4. Необхідність маркувати контент, створений штучним інтелектом.
5. Можливість громадян скаржитися на ШІ у випадку завдання їм шкоди.
6. Компанії, що розробляють штучний інтелект, мають надавати документацію про все створення проекту, а також пояснення авторських прав [3].

Культура, особливо візуальна, є важливою частиною як суспільної, так і особистої ідентифікації, а митець – професія, яка, як й усі інші потребує навчання і вдосконалення. Однак наразі сфера творчості переживає своєрідну кризу. Люди, які своєю творчою діяльністю створювали нові образи та світи, вимушені відмовитись від праці такого роду, бо навчений на їхніх же роботах ШІ «краде» стиль, генеруючи дешево та неякісно, проте задовільно для ринку.

У той же час творчі індустрії, зокрема, такі як мистецтво, дизайн, кіно, музика та реклама, є важливою складовою економіки. Вони забезпечують створення робочих місць, сприяють інноваціям і культурному розвитку. Тому, якщо ШІ негативно впливає на творчий ринок, це може мати відбиток на загальному економічному стані країни, зокрема вплинути на зайнятість, дохідність та інноваційність.

З погляду захисту прав інтелектуальної власності наш світ напевне ніколи не був достатньо розвинутим. Однак активне використання технологій штучного інтелекту та його наслідки створює нові виклики та ризики, які не можуть бути проігноровані.

Чим небезпечне використання ШІ та яку загрозу комп’ютерна генерація несе для економіки – питання не риторичне.

По-перше, зазначений раніше аспект, а саме втрата прибутків працездатного населення: коли ШІ використовує матеріали без дозволу чи оплати, це призводить до втрати прибутків для авторів, компаній або інших правовласників, які вклали зусиль у створення цих матеріалів. Тепер, художник як ФОП не несе економічної цінності, бо з його праці не отримають податок.

По-друге, ШІ зменшує перспективи на інвестиції: якщо творці та компанії не отримують відповідної винагороди за свою працю через порушення авторських прав, це може знизити їхній інтерес до вкладення коштів у нові ідеї та технології, що, як наслідок, призводить до зменшення інвестицій в інновації та розробку нових продуктів, що в кінцевому підсумку може загрожувати економічному зростанню [3].

Варто визнати, що люди не припинять використовувати штучний інтелект для створення різного роду об’єктів і в певних випадках це позитивно вплине на економічний розвиток різних сфер діяльності. Але не можна ігнорувати ризики застосування цих технологій. Тому, з метою запобігання порушення авторських прав під час використання технологій ШІ, можуть бути розглянуті наступні заходи:

-        заборона або обмеження комерційного використання згенерованих робіт;

-        обов’язкове позначення робіт, створених як штучним інтелектом самостійно, так й за його допомогою;

-        сплата окремої винагорода авторам, роботи яких використовуються штучним інтелектом;

-        удосконалення механізму судового захисту прав авторів, які були порушені внаслідок використання ШІ.

Список використаних джерел:

1.  Про авторське та суміжні права: Закон України від 13.12.2022 № 2974-IX. URL:         https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#Text (Дата звернення: 26.04.2024).

2.  У ЄС розробили закони для контролю над штучним інтелектом. Як саме відбуватиметься контроль ШІ в Європі. URL:          https://mind.ua/publications/20271296-u-es-rozrobili-zakoni-dlya-kontrolyu-nad-shtuchnim-intelektom-yak-same-vidbuvatimetsya-kontrol-shi-v-evr (Дата звернення: 26.04.2024).

3.  «Jobs may disappear»: Nearly 40% of global employment could be disrupted by AI, IMF says. URL: https://edition.cnn.com/2024/01/15/tech/imf-global-employment-risk-ai-intl-hnk/index.html (Дата звернення 30.04.2024).