Публічні закупівлі є ключовим інструментом втілення економічної стратегії держави, спрямованої на забезпечення суспільних потреб у таких сферах, як оборона, безпека, інфраструктура, медицина, освіта, культура та інші. Ці цілі досягаються через створення прозорого конкурентного середовища.

Правове регулювання суспільних відносин у цій області визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII [1] та інші відповідні нормативно-правові акти, спрямовані на гармонізацію законодавства України з Європейським Союзом на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС [2].

З 2016 року в Україні публічні закупівлі здійснюються через електронну систему Prozorro з метою забезпечення прозорості, створення реальної конкуренції та мінімізації корупційних ризиків у відносинах між замовниками та учасниками процедур закупівель.

Порушення законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема кримінальні правопорушення, які спричиняють втрати бюджетних коштів, є неприпустимими. Однак останнім часом проведення публічних закупівель часто сприймається як надмірне витрачання державних ресурсів саме тими особами, які отримали повноваження від держави на ефективне управління бюджетними коштами.

Своєчасне виявлення та ефективне розслідування злочинів у сфері публічних закупівель мають ключове значення для забезпечення якісного управління державними ресурсами, дотримання законності та сприяння зростанню економічного потенціалу держави.

Цифрова трансформація в усіх її можливих формах наразі є триваючим та неперервним процесом впровадження цифрових технологій у більшість аспектів суспільного життя. Не виключенням стала і сфера кримінального права, в тому числі практична діяльність слідчих та оперативних підрозділів під час виявлення та розслідування злочинів, вчинених у сфері публічних закупівель.

Запровадження електронної системи публічних закупівель Prozorro значним чином знизило латентність кримінальних правопорушень у сфері публічних закупівель, яка мала місце до створення даної он-лайн платформи, на якій державні замовники публікують тендери на закупівлю товарів, робіт і послуг, а підприємства змагаються на аукціонах за можливість постачання цих товарів та послуг державним установам.

Система Prozorro стала корисною і для виявлення порушень та фактів корупції під час проведення закупівель, адже в ній можна знайти повну інформацію про тендери бюджетних установ, включаючи опис предметів закупівель, ціни, список учасників, відомості про перебіг торгів і супровідну документацію.

Збір та аналіз інформації на вказаній он-лайн платформі дозволяє виявляти потенційні порушення, які можуть бути приховані у загальному потоці інформації, а також фіксувати вже вчинені протиправні дії, які містять у собі ознаки кримінальних правопорушень, такі як, наприклад, закупівля товарів чи послуг за завищеними цінами або їх оплата без фактичних підстав.

Крім того, цифрові дані, які зберігаються в базі даних системи Prozorro у вигляді цифрових документів, можуть слугувати важливими доказами в кримінальних провадженнях, особливо в тих випадках, коли виявити та вилучити друковані документи не представляється можливим з різних причин.

Електронна система фіксує та зберігає алгоритм усіх дій учасників процесу закупівлі, що також у подальшому має важливе значення під час розслідування злочинів вказаної категорії, адже таким чином зберігаються електронні (цифрові) сліди кримінального правопорушення.

На нашу думку було б корисно запровадити використання можливостей штучного інтелекту під час розпізнавання та аналізу завантаженого пакету документів учасників закупівель на предмет виявлення внесення недостовірних відомостей до них шляхом автоматичного співставлення та обміну інформації з різних баз даних та державних реєстрів.

Отже, цифровізація значно підвищує ефективність виявлення та розслідування кримінальних правопорушень у сфері публічних закупівель, сприяючи боротьбі з корупцією та підвищенню довіри до державних закупівельних процесів.

Список використаних джерел

1. Про публічні закупівлі : Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII.
2. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 21.03.2014.