Відповідно до Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 67-р [1], інфраструктура блокчейн визначена як м’яка інфраструктура, яка є важливою для розвитку цифрової економіки. В цьому ж нормативному акті блокчейн розуміється як «програмно-комп’ютерний алгоритм децентралізованого публічного або приватного реєстру чи бази даних, функціонування якої забезпечується шляхом взаємодії через Інтернет однорангової мережі, або будь-яким іншим способом, що гарантує належний криптографічний захист усіх записів, транзакцій, проведених з використанням відповідної технології» [1].

Впровадження такої технології в економіку України сприятиме  фінансовій інклюзії, прозорості та можливості відстеження, впорядкуванню транскордонних платежів та трейду, зниженню трансакційних витрат, значно швидшим розрахункам (проведенню транзакцій), що є досить актуальними питаннями для сучасної України. Зокрема, властиві блокчейн прозорість та можливість відстеження можуть підвищити ефективність та підзвітність фінансових транзакцій, що, в свою чергу, зумовить зменшення рівня корупції, шахрайства та відмивання грошей з України; сприятиме створенню більш надійної та безпечної фінансової екосистеми та зниження рівня тіньової економіки (який на 2023 рік становив близько 30% ВВП).

Крім того, технологія блокчейн дасть можливість інноваціям та створення децентралізованого фінансування.  Додатки DeFi на основі блокчейн надають альтернативні фінансові послуги (кредитування, запозичення та управління активами) без потреби в традиційних фінансових установах. Незамінні токени, так звані NFT, можуть використовуватися для представлення права власності на цифрові активи, такі як твори мистецтва, предмети колекціонування та інтелектуальна власність, створюючи нові ринки та можливості для монетизації власних навичок. Варто акцентувати увагу, що блокчейн може забезпечити прозорий та ефективний розподіл коштів допомоги, зменшуючи ризик нецільового використання або корупції, що збільшить ефективність допомоги, яку ми отримаємо та покращить загальне становище України.

В той же час незважаючи на позитивні риси такої технології, її впровадження потребує вирішення ряду питань, серед яких:

1)              правова невизначеність. Система блокчейн є відносно новою, а нормативно-правова база нерозвинутою в цьому напрямі. Впровадження блокчейн потребує розвитку законодавства не лише стосовно самої технології, але і щодо конфіденційності даних, прав інтелектуальної власності, захисту прав споживача та врегулювання блокчейн для полегшення транскордонних транзакцій;

2)              вразливість з боку кібербезпеки, що зумовлено тим, що децентралізація мереж блокчейн може мати наслідком їх вразливість до кібератак (хакерство, фішинг і так звані атаки на відмову в обслуговуванні). По-друге, вирішення потребує питання щодо системи захисту приватних ключів з метою запобігання несанкціонованому доступу до бази та втрати коштів;

3)              KYC (англ. Know Your Client - знай свого клієнта, набір правил від криптобірж, зобовʼязують клієнтів на етапі відкриття акаунту подавати офіційні документи для ідентифікації) та AML (англ. Anti-Money Laundering - політики і правила платформ, спрямовані на недопущення і боротьбу з незаконним відмиванням коштів)[3]. Варто запровадити надійні заходи для систем KYC та AML, щоб запобігти використанню технології блокчейн зі злочинною метою;

4)              низький рівень обізнаності населення щодо технології блокчейн.

Тож для безпечного впровадження блокчейн, на нашу думку, доцільно було б:

1)              створити чіткі та всеосяжні правила, які б забезпечували баланс між інноваціями та захистом прав споживачів, конфіденційністю даних і фінансовою стабільністю;

2)              забезпечити освітні та навчальні програми, щоб надати фізичним та юридичним особам необхідні навички та знання для відповідального та ефективного використання технології блокчейн;

3)              навчити населення про основи кібербезпеки та поширити найкращі практики застосування для безпечного впровадження блокчейн;

4)              впровадити та забезпечити дотримання надійних правил KYC та AML, щоб запобігти використанню технології блокчейн у злочинній діяльності;

5)              активізувати співпрацю між державними установами та приватним сектором в напряму скоординованого підходу до інновацій та створення нових мереж.

Таким чином, впровадження технології блокчейн в економіку України є дуже перспективною ідеєю, яка, як і кожна інновація, має свої складнощі в реалізації, що потребують вирішення та врегулювання. Використання даної технології зумовлює потребу, насамперед, забезпечити максимально безпечне середовище для його реалізації, беручи до уваги стрімкий розвиток технологій, в тому числі і системи блокчейн.