Стрімкий розвиток цифрової трансформації розширює можливості реалізації значних потреб громадянського суспільства, але в той же час несе ряд викликів перед державними інституціями щодо впровадження нових технологій, зокрема і системи штучного інтелекту (надалі - ШІ). Досліджуючи дане питання у площині здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, варто зазначити, що застосування штучного інтелекту у кримінальному судочинстві відкриває можливості для автоматизації та аналізу великого обсягу даних, що сприяє більш ефективним розслідуванням та швидкому прийняттю обґрунтованих рішень. Проте, у той же час залишається відкритим питання правового врегулювання впровадження штучного інтелекту у сферу кримінального правосуддя в Україні.

Штучний інтелект (artificial intelligence, AI) – це метод змусити комп'ютер чи програмне забезпечення «мислити» як людський мозок. Це досягається шляхом вивчення закономірностей роботи людського мозку та аналізу когнітивних процесів. До прикладу, користуючись сканером відбитків пальців, Face ID у телефоні, спілкування із чат-ботом у якомусь онлайн-магазині ― все це результат взаємодії саме з artificial intelligence. Системи штучного інтелекту працюють, поєднуючи великі обсяги даних з інтелектуальними ітеративними алгоритмами обробки [1].

Зважаючи на багатоаспектність та можливості застосування ШІ, на сьогодні перед криміналістикою постає ряд завдань щодо розроблення й застосування інноваційних засобів, прийомів і методів, що дають змогу ефективно збирати, досліджувати, використовував ШІ.

Варто зауважити, що свого значення та актуальності, застосування технологій ШІ у правоохоронній практиці України набуло у боротьбі під час збройного конфлікту рф проти України, що було обумовлено необхідністю протистояти злочинцям, які дедалі частіше використовують найсучасніші інноваційні технології й досягнення четвертої промислової революції, зокрема: моделі блокчейну, дрони, робототехніку та ін.

Таким чином, правоохоронні органи України, суттєво підвищуючи ефективність своєї роботи й оптимізуючи розв’язання завдань із протидії злочинності, активно послуговуються такими технологіями штучного інтелекту:

• ідентифікація (зокрема, російських окупантів) завдяки розпізнаванню за ознаками зовнішності осіб, що містяться в соціальних мережах, записах камер відеоспостереження тощо;

• виявлення дорожньо-транспортних пригод за допомогою відеоспостереження та злочинів, пов’язаних з Інтернетом, включаючи торгівлю людьми, відмивання грошей, шахрайство та сексуальне насильство. Виявляючи підозрілу поведінку певних осіб, штучний інтелект сприяє запобіганню злочинам і може допомогти слідчим швидше ідентифікувати особи підозрюваних;

• використання безпілотних літальних апаратів для протидії незаконному обігу вогнепальної зброї й наркотиків, для проведення воєнних операцій і збирання доказової інформації в умовах збройного конфлікту й ведення активних бойових дій із метою фіксування воєнних злочинів [2, с. 142];

• запобігання кримінальних правопорушень із використанням інтелектуальних систем безпеки з різними пристроями (датчиками) збирання інформації;

• прогнозування кримінальних правопорушень методом картографування злочинності (за допомогою якого прогнозують місцеву злочинність та індивідуальну злочинну поведінку). У свою чергу, рішення, отримані в результаті такого розв’язання, можуть мати лише консультативний характер для суду, адже остаточне процесуальне рішення все одно ухвалюватиме уповноважена особа. Водночас складні системи штучного інтелекту також мають певні недоліки, які, зі свого боку, можуть призвести до помилкових рішень суду [3, с. 106].

Проте важливо підкреслити, що успішне використання штучного інтелекту вимагає чіткого нормативно-правового регулювання. З огляду на обраний Україною євроінтеграційний курс, формування та подальше вдосконалення вітчизняного законодавства щодо правового регулювання застосування штучного інтелекту має ґрунтуватися на вже сформованих європейських стандартах, правилах і рекомендаціях.

Значним кроком для України стало прийняття Єврокомісією Етичної хартії з використання штучного інтелекту в судовій системі та її середовищі. Цей документ розглядається як система єдиних принципів і правил для використання штучного інтелекту в судовій сфері. В хартії визначено основні категорії застосування штучного інтелекту, такі як розширені пошукові системи судової практики, онлайн-вирішення спорів, допомога у складанні позовних заяв, прогнозний аналіз, категоризація норм закону за різними критеріями та виявлення розбіжностей або несумісних положень, а також використання чат-ботів для інформування сторін або підтримки їх у судовому розгляді.

Ухвалення цієї хартії сприяло регулюванню питань впровадження штучного інтелекту в судову систему та сприяло перетворенню інформаційних технологій у правосудді України [4, c. 21].

Міжнародний досвід, а також досвід зарубіжних країн імплементації штучного інтелекту в досудове розслідування кримінальних правопорушень показує, що використання ШІ має потенціал поліпшити ефективність та об’єктивність розслідувань. Найбільш ефективно нейронну мережу використовують Сполучені Штати Америки, Великобританія, Китай, Малайзія.

Зокрема, однією з переваг штучного інтелекту, на що вказує досвід іноземних держав, є його швидкість. Наприклад, у Великобританії управління Serious Fraud Office, що веде боротьбу з тяжкими злочинами у сфері шахрайства і корупції використовує робота, створеного компанією RAVN. Він може здійснювати повноваження слідчого: відбір інформації, її структурування і підготовку висновків [5].

Ще однією з країн, яка активно й успішно використовує штучний інтелект у кримінальному судочинстві, є Сполучені Штати Америки. У США працює система COMPAS (Correctional Offender Management Profiling for Alternative Sanctions), яка певним чином схожа на вищезгадану британську модель штучного інтелекту HART: програмне забезпечення COMPAS використовує алгоритм для оцінки потенційного ризику рецидиву злочинів і розподіляє правопорушників на 3 групи ризику – висока, середня і низька. [6].

Держави Азії також активно впроваджують штучний інтелект у діяльність органів правопорядку, правосуддя. Дослідники в Малайзії розробляють програмне забезпечення штучного інтелекту для камер відеоспостереження, щоб знизити кількість вуличних кримінальних правопорушень у країні [7].

Варто підсумувати, що впровадження ШІ в досудове розслідування кримінальних правопорушень несе в собі як переваги, так і певні виклики. Переваги, в першу чергу, включають покращення швидкості та точності досудового розслідування, аналіз великих обсягів даних, виявлення та прогнозування злочинів. Однак, використання ШІ повинно бути достатньо врегульовано та контрольоване, з урахуванням етичних та правових аспектів.

Додатковим викликом є необхідність навчання та підготовки співробітників правоохоронних органів та фахівців з питань ШІ, а також вирішення проблеми доступу до високоякісних даних для аналізу.