Епоха цифрової трансформації перетворює економіку, визначає необхідність змін у суспільстві, освіті, науці, фінансових відносинах, та державному управлінні. Цей феномен також впливає на роботу податкових органів, як ключового компонента державного управління, де рівень цифровізації суттєво визначає їхню ефективність. Сучасні програмні рішення, онлайн-платформи та широке застосування цифрових технологій та Інтернету дозволяють податкови інституціям працювати результативніше, ефективніше збирати податки.

Поряд з тим залишається відкритим питання рівня тіньової економіки в Україні, що негативно впливає на економічну систему країни, оскільки, на жаль протягом багатьох років знаходилося в тіні економічних реформаційних процесів та явищ, які відбувалися в Україні з моменту становлення державності і до сьогодні.

Тіньова економіка – це система економічних взаємовідносин суб’єктів господарювання, що виникають у процесі здійснення економічної діяльності, безпосередньо не забороненої законодавством, але сам характер здійснення якої ведеться з порушенням чинних норм у сфері податкового та трудового права, заборонену законодавством діяльність з метою отримання прибутку.

Негативні аспекти розвитку нормативних засад протидії ухилення від оподаткування та легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, реалізуються через вимоги фінансової прозорості та запровадження фінансового моніторингу побудованих на основі запровадження цифрових та інших інформаційно-комунікаційних технологій.

Обсяг тіньової економіки в Україні за попередніми розрахунками Міністерства економіки України у 2021 році становив 32 % від обсягу офіційного ВВП, що на 2 % більше за показник 2020 року [1].

Зокрема можна виділити такі негативні аспекти тіньового сектору економіки країни:

- недостатні бюджетні надходження, через несплату податків суб’єктами господарювання, на фінансування державних видатків;

- необхідність підвищення ставок оподаткування та формування податкових антистимулів для легальної підприємницької та трудової діяльності;

- витік капіталів за межі України;

- недостатній рівень розвитку виробничого сектора; недостатній контроль над надходженням податкових платежів;

- поширення корупційних правопорушень, девальвація авторитету державної влади, правоохоронних та податкових органів та інше.

Таким чином,  несплата податків тіньовими виробниками товарів та послуг значно скорочує доходну частину бюджету країни, що у свою чергу не надає можливості у повному обсязі фінансувати соціальні, інвестиційні, оборонні та правоохоронні програми, що вже потенційно породжує загрозу соціальній стабільності суспільства та його розвитку.

На сьогодні, цифровізація розглядається як нове явище в системі державного управління економікою, що трансформує взаємовідносини між державними структурами, а також між державою та суспільством.

Тому, впровадження нових цифрових інструментів, методів та практик сприятиме ефективності контролюючих органів. Зокрема, використання цифрових платіжних інструментів підвищує ефективність і прозорість як державних, так і приватних транзакцій.

В Україні Державна податкова служба вбачає своєю стратегічною перспективою розвиток цифровізації. Стратегічний план розвитку Державної податкової служби України на період 2022–2024 років визначає кілька ключових напрямків для забезпечення ефективного управління податковою діяльністю. Один із основних пріоритетів – це надалі удосконалювати та автоматизувати робочі процеси та процедури, спрямовані на забезпечення безперебійної роботи ДПС.

Розробка та розвиток сучасної, стабільної та захищеної ІТ-інфраструктури є ключовою складовою цього підходу. Зокрема, стратегія передбачає формування іміджу податкових органів як сучасної служби за європейським зразком, яка користується високим рівнем довіри у суспільстві. Це планується досягти шляхом розробки зручних та доступних сервісів для платників податків та впровадження системи зворотного зв’язку з ними.

Крім того, важливим напрямком розвитку є створення чіткого механізму автоматичного міжнародного обміну інформацією для посилення боротьби з ухиленням від оподаткування [2]

Окрім того, Національна економічна стратегія на період до 2030 року у напрямі «Стратегічний курс економічної політики до 2030 року» передбачає адаптацію законодавства Європейського Союзу з питань протидії тінізації економіки з урахування розвитку інформаційних технологій, які застосовуються для фінансового моніторингу.

Зокрема, впровадження ефективного законодавства в поєднанні з організаційними заходами передбаченими Стратегією економічної безпеки України на період до 2025 року та Планом заходів з реалізації Стратегії боротьби з організованою злочинністю зменшать вплив тіньової економіки на податкову систему України [3].

Міністерство цифрової трансформації України розробляє основні засади правового регулювання цифрових платформ у сфері економічної діяльності, які безпосередньо впливають на стан тіньової економіки. Це Закони «Про внесення змін до деяких законів України щодо покращення управління у сфері електронних комунікацій», «Про платіжні послуги».

Безумовно, ефективність і дієвість національної політики у сфері боротьби з тіновою економікою базується на правовому забезпеченні. У контексті євроінтеграції та прагнення забезпечити стабільний і поступальний розвиток національної економіки першочерговим завданням України є гармонізація та координація національної законодавчої бази визначення економіки відповідно до міжнародних стандартів і правил та усунення суперечностей.

Варто зазначити, що за останнє десятиліття іноземні країни швидко запровадили інструменти цифровізації для визначення своїх економік, зокрема: електронна реєстрація бізнесу; електронне декларування податків та інших бюджетних платежів; запровадження обов’язкової форми електронного адміністрування податків; використання технології електронного розрахунку заробітної плати для підвищення прозорості та спрощення бізнес-процесів.

Позитивний досвід щодо правового регулювання використання цифрових сервісів, у сфері, вже мають Великобританія, Ірландія, Нідерланди, Австрія, Данія, Норвегія, які у рейтингу за показником «Оподаткування» Doing Business мають високі місця [4].

Сучасна податкова система України має багато недоліків, якими платники податків користуються, щоб уникнути сплати податків. Тому серед практичних заходів щодо скорочення тіньового сектору, які застосовуються в інших країнах і можуть бути використані в Україні, слід виділити такі:

- посилення вимог щодо збору податків для секторів, які часто потрапляють у тінь (Швеція, Канада, США, Великобританія);

- оприлюднення у відкритому доступі великих неплатників податків (Великобританія); створення промислових індикаторів, що показують зв’язок між витратами та виробництвом (Австралія);

- обов’язкове використання реєстру працівників з обов’язковою реєстрацією організації (Швеція), який містить власні дані працівника, години роботи, вид діяльності та ПІБ;

податкові штрафи для платників податків, раніше звинувачених в ухиленні від сплати податків (Великобританія) [5].

Висновок. Цифровізація податкових органів є стратегічно важливим процесом, який, несумлінно, потребує значних інвестицій. Викорисання сучасних інформаційних систем і технологій у податковій сфері дозволить органам державного фінансового контролю ефективно контролювати дотримання податкового законодавства та оптимізувати процес управління сплатою податків, зборів і зобов’язань. Доцільно відзначити, що мінімізація рівня тіньового сектору може вивести країну на якісно новий рівень шляхом залучення капіталу з тіньового сектору для структурної перебудови та збільшення частки легального сектору в матеріальних і нематеріальних сферах.