ХХІ століття є добою стрімкого удосконалення процесів з різних сфер життя: новітні технології вже давно не новинка для України, проте їх впровадження ще триває, що породжує численні виклики, однак, створюючи і нові можливості.

Нині проходить масштабна цифровізація багатьох сфер діяльності, зокрема, економіки[1, c.35]. В основі цього процесу лежить удосконалення та осучаснення діяльності суб’єктів підприємницької діяльності. Варто відзначити і стійку тенденцію до зростання кількості бізнесів, які мають доступ до мережі Інтернет, а також і те, що з кожним роком приріст стає більшим[2].

В українському законодавстві існує низка нормативно-правових актів, які стосуються електронної комерції, цифрового підпису, захисту даних тощо[4]. Нині ми можемо підтверджувати особу без паперового документу, підписувати важливі документи дистанційно, сплачувати податки безготівково та навіть зареєструвати бізнес, не виходячи з дому[5].

Однією з найпоширеніших організаційно-правових форм для ведення бізнесу в Україні є фізична особа-підприємець (ФОП). Вважається, що це «найпростіша» форма, що має ряд зрозумілих переваг: нескладна процедура реєстрації, гнучкість у прийнятті рішень, можливість обрати спрощену систему оподаткування. Проте, чи буде такою ж простою цифровізація підприємницької діяльності ФОПів з правової точки зору? Одним з факторів, що суттєво впливають на успішність цього процесу є правове регулювання, в т.ч. і наявні у ньому прогалини.

Важливим аспектом, який стосується цифровізації діяльності ФОПів є використання електронних договорів та підписів у відповідності з вимогами законодавства. Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» містить цікаве визначення: “Гіг-контракт — цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов’язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії”[8].

Простими словами, це нова форма співпраці з фахівцями, яка поєднує трудові і цивільно-правові відносини. Його укладають письмово, проте статтею 17 Закону України № 1667-IX закріплюється можливість укладати їх і в електронній формі, підписуючи кваліфікованим електронним підписом[8]. Гіг-контракт є майбутнім ворогом звичайних договорів з ФОП-ами, оскільки він є більш безпечним та надає певні соціальні гарантії. На жаль, така практика наразі не є достатньо розповсюдженою, тож наступним завданням може стати розширення подібного формату договорів для їх використання ФОП-ами[9].

Важливим питанням являється рівень безпеки та конфіденційності під час цифрового документообігу. Наприклад, популярна форма підпису КЕП (раніше – ЕЦП), тобто кваліфікований електронний підпис не робить документ конфіденційним, оскільки існує ризик викрадення носія з ним. Хоч він і йменується електронним, даний вид підпису може міститься на фізичному носії. Варіант рішення, що наразі пропонується державою — Дія.Підпис, що надає можливість підписувати документи онлайн, використовуючи, наприклад, файловий ключ та пароль.

У контексті оподаткування − в 2016 році запущено онлайн-сервіс «Електронний кабінет платника»[10], який надає можливості формування і подання звітів до Державної податкової служби, отримання корисної інформації чи необхідної довідки та ін. без безпосереднього звернення до контролюючого органу. Варто підкреслити, що вхід до особистого кабінету здійснюється за допомогою вищезгаданого КЕП-у.

Підсумовуючи, цифровізація підприємницької діяльності — вибір кожного ФОП-а, проте слід враховувати всі правові аспекти, які вона охоплює. Державою вже створено низку досить зручних та популярних сервісів у цій сфері, таких як Дія[6] чи Електронний кабінет платника[7], однак попереду — складні виклики в контексті гарантій захисту персональних даних, а також цифрової захищеності вказаних систем[3].

Список використаних джерел:

1. Марченко О. Цифрова економіка в Україні: основні тенденції та перспективи розвитку. Галицький економічний вісник. 2020. № 4(65). С. 35–38. (дата звернення: 17.04.2023).

2. Котелевець Д. О. Тенденції розвитку цифрової економіки в Україні. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління. 2022. № 5. DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5738-2022-5-03-01 (дата звернення: 17.04.2024).

3. Харламов П. Цифрова трансформація: чому вона необхідна кожній компанії. Mind.ua. URL: https://mind.ua/publications/20229223-cifrova-transformaciya-chomu-vona-neobhidna-kozhnij-kompaniyi#two (дата звернення: 17.04.2024).

4. Про електронні документи та електронний документообіг : Закон України від 22.05.2003 р. № 851-IV : станом на 1 січ. 2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text (дата звернення: 18.04.2024).

5. Державні послуги онлайн. Державні послуги онлайн. URL: https://plan2.diia.gov.ua/ (дата звернення: 18.04.2024).

6. Учасники проектів Вікімедіа. Дія (сервіс) – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Дія_(сервіс) (дата звернення: 18.04.2024).

7. Як користуватися Е-кабінетом: інструкція від ДПС. «Дебет-Кредит» - Бухгалтерські новини. URL: https://news.dtkt.ua/taxation/common/63774-iak-koristuvatisia-e-kabinetom-instrukciia-vid-dps (дата звернення: 18.04.2024).

8. Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні : Закон України від 15.07.2021 р. № 1667-IX : станом на 1 січ. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1667-20#Text (дата звернення: 18.04.2024).

9. Мельник О. Що таке гіг-контракт і хто його укладає?. Вчасно. URL: https://vchasno.ua/shcho-take-gig-kontrakt/ (дата звернення: 18.04.2024).

10. Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету : Наказ М-ва фінансів України від 14.07.2017 р. № 637 : станом на 12 січ. 2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0942-17#Text (дата звернення: 18.04.2024).