Ми живемо в інформаційному суспільстві, і невід’ємною частиною нашого життя стали комп’ютери та мережа Інтернет. Інформаційні технології відкрили новий світ, який проник у всі сфери людської діяльності: економіка, фінанси, право, інженерія, медицина тощо. Але чим більше розвивається мережа, тим більше загроз вона несе. Одна з них — кіберзлочинці, котрі здійснюють несанкціонований доступ до комп’ютерних систем, продають особисті дані, обманюють, шантажують і ховаються за маскою анонімності. Саме тому сьогодні все більшої актуальності набуває новий вимір безпеки – кібербезпека.

Зазвичай під  кібербезпекою  розуміють заходи, які вживаються для захисту даних або пристроїв, підключених до мережі, від несанкціонованого доступу та використання у злочинних цілях. Одним з основних її завдань є забезпечення конфіденційності, цілісності і доступності інформації в інформаційних системах.

На законодавчому рівні кібербезпека визначається як захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави під час використання кіберпростору, за якої забезпечуються сталий розвиток інформаційного суспільства та цифрового комунікативного середовища, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних і потенційних загроз національній безпеці України у кіберпросторі [1].

Проте, незважаючи на різні підходи до визначення даного поняття, не викликає сумніву той факт, що важливість якісної кібербезпеки росте щороку, особливо у сфері економіки. Підтвердженням чого може слугувати те, що упродовж 2023 року українські аналітики безпеки зафіксували та обробили 1105 кіберінцидентів, що на 62,5% більше, ніж у 2022 році [2].

Метою даної роботи є розгляд ролі та місця кібербезпеки для забезпечення економічної безпеки, а також впливу кіберзагроз на основні економічні процеси в державі.

У сучасному світі, де інформаційні технології стають все більш невід'ємною частиною життя, кібербезпека фактично стає критичним елементом економічної безпеки будь-якої країни. Кіберзагрози можуть завдати значної шкоди економіці, вивести з ладу критичну інфраструктуру, призвести до втрати конфіденційних даних, а також підірвати довіру до компаній як на внутрішньому, так й на міжнародному ринку.

Варто зазначити, що сьогодні існує кілька різних підходів до розуміння кібербезпеки та її впливу на економічну безпеку. Так, деякі експерти вважають, що кібербезпека є окремою сферою, яка потребує власної стратегії та інвестицій, адже має унікальні аспекти, які вимагають спеціалізованих знань та навичок для протидії. Даний підхід передбачає розгляд поняття «кібербезпека» з точки зору її значення, що охоплює заходи з захисту інформації та інформаційних систем від кіберзагроз.

Інші ж стверджують, що кіберзагрози нерозривно пов'язані з іншими національними безпековими загрозами, такими як тероризм та шпигунство, а тому кібербезпеку слід розглядати як невід’ємну складову національної безпеки держави.

У той же час, поширеною є думка, що кібербезпека – це економічна проблема, яка може мати значний вплив на ВВП та добробут країни. Це пов'язано з тим, що кібератаки можуть призвести до значних фінансових втрат, витоку конфіденційної інформації, порушення ланцюгів постачання, шкоди репутації та втрати конкурентної переваги.

Економічна безпека – це складна багатофакторна категорія, що характеризує здатність національної економіки до розширеного відтворення з метою задоволення на визначеному рівні потреб населення і держави; протистояння дестабілізаційній дії чинників, які створюють загрозу стійкому збалансованому розвиткові країни. У сучасних умовах економічна і кібербезпека взаємопов'язані, оскільки сучасна економіка все більше залежить від інформаційних технологій і мережевих систем. Кібератаки на економічні об'єкти, такі як банки, компанії та урядові установи, можуть призвести до фінансових втрат, розкриття конфіденційної інформації та порушення функціонування ринків. Що лише підкреслює важливість забезпечення безпеки в цифровому просторі для збереження економічного стабільності та здатності країни до розвитку. [3]

Україна, в якій активно триває процес цифровізації більшості сфер життєдіяльності суспільства та держави та, як наслідок, зростає залежність від інформаційних технологій, стає все більш уразливою до кібератак. Це пов'язано з низкою факторів, серед яких:

• Зростання використання інтернету. За даними Державної служби статистики України, станом на 2023 рік, понад 80% українців мають доступ до мережі Інтернет. Це робить Україну привабливою для кіберзлочинців, адже їм доступно більше потенційних жертв.
• Збільшення кількості онлайн-транзакцій. Розвиток електронної комерції та онлайн-банкінгу робить Україну більш уразливою до фінансових кібератак.
• Недосконала інфраструктура кіберзахисту.
• Недостатня обізнаність населення про кіберзагрози, зокрема про їх наслідки та способи захисту.

Водночас, кібератаки можуть мати значний негативний вплив як на економічний стан окремих компаній, так держави загалом, серед яких хочемо виділити наступні:

• Прямі фінансові втрати.  Це може включати викрадення коштів, шкоду від програм-вимагачів, втрати доходів від онлайн-сервісів, які недоступні через кібератаку.
• Порушення ланцюгів постачання, що в свою чергу може зупинити виробництво та знову ж таки призвести до значних фінансових втрат.
• Шкода репутації компаній та держави, що може призвести до втрати клієнтів, контрагентів та інвесторів.
• Втрата конкурентної переваги для компаній, які не можуть впоратися з наслідками кібератаки. [4]

Ще з початку повномасштабного російського вторгнення Україна зазнала масових хакерських атак. І від нещодавньої такої атаки, яка була спрямована на найбільшого оператора зв'язку та водночас одного з найбільших платників податків в Україні – компанію «Київстар», постраждав 51%  населення України. Сайти, компанії, інтернет-послуги, торгові термінали, як і зв'язок з абонентом, стали  неможливими. Згодом про проблеми з термінали та банкоматами повідомили у «ПриватБанку», «Monobank» та «Ощадбанку», які обслуговувалися у  «Київстар». Крім цього, внаслідок атаки проблеми виникли й у деяких охоронних системах, карткових розрахунках через термінали, оплатою за  проїзд та роботою «гарячих ліній».

Цей приклад яскраво демонструє, як кібератака на одну із компаній, у даному випадку мобільного оператора, може суттєво вплинути не лише на саму компанію та її клієнтів, а й на низку інших сфер життєдіяльності суспільства та держави загалом. Тому наразі гостро постає проблема кіберзахисту не тільки державних структур, але й приватних суб’єктів, які обслуговують велику частину населення нашої держави. [5]

Отже, кібербезпека стала невід'ємною частиною нашого життя. Сьогодні багато даних та послуг зберігаються й здійснюється в електронній формі. Це дуже зручно, проте відкриває нові шляхи та можливості для здійснення протиправних діянь.  У зв'язку з швидким розвитком інформаційних технологій та зростанням кількості кіберзагроз, кібербезпека стає важливою складовою економічної безпеки будь-якої країни, зокрема України. Кібератаки можуть призвести до серйозних наслідків для економіки: порушити фінансові потоки, вивести з ладу інфраструктуру, підірвати довіру та нанести шкоду репутації як окремих компаній, так й держави, у тому числі на міжнародній арені.

Україна, яка стає все більш залежною від інформаційних технологій, виявляється особливо уразливою до кіберзагроз. Недостатня обізнаність населення, недосконала інфраструктура кіберзахисту та зростання онлайн-транзакцій створюють сприятливе середовище для кіберзлочинів.

Різноманітність точок зору щодо визначення кібербезпеки, її ролі та місця, вказує на те, що забезпечення її належного рівня вимагає комплексного підходу.

Так, зокрема, для цього необхідно приділяти більше уваги розвитку кіберзахисних стратегій та програм, підвищенню обізнаності населення про кіберзагрози, покращенню співпраці державних інституцій з приватним сектором та міжнародними партнерами, а також посиленню правового захисту.

Незважаючи на складність завдання, ефективне забезпечення кібербезпеки є критично важливим для стійкого розвитку та економічної безпеки України в умовах сучасного інформаційного суспільства та активного розвитку цифрової економіки.

Список використаних джерел:

1.  Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10. 2017 № 2163-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#Text (Дата звернення: 18:04 2024)  

1. Статистичний звіт за результатами роботи Системи виявлення вразливостей і реагування на кіберінциденти та кібератаки в 2023 році. URL:  https://scpc.gov.ua/uk/articles/334 (Дата звернення: 18:04 2024)
2. Лайко П.О. Економічна безпека. Енциклопедія сучасної України. URL: https://esu.com.ua/article-18765 (Дата звернення : 29:04 2024)    

4.  Михальченко, Г. Г., Снітко, Ю. М., Іваненко, В. О. Кібербезпека в економіці: захист від кіберзагроз у диджиталізованому світі. Наукові записки Львівського університету бізнесу і права. 2023. вип. 38. С. 377-384. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10012434 (Дата звернення : 18:04 2024)   

5.  Зануда А. Атака на Київстар. Які небезпеки вона несе, окрім відсутності зв’язку. ВВС Україна. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cglp7kz0rjmo (Дата звернення   : 30:04 2024)