Право на доступ до суду є одним із основних прав людини. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення[1]. Реалізація даного права є важливою умовою для забезпечення правової та демократичної держави. Забезпечення права на доступ до суду дозволяє формувати правову державу, через те, що певна особа матиме можливість відстоювати свої права та інтереси законним шляхом за допомогою суду, що вже надає людині більш чітке розуміння її прав. При цьому розуміння прав певною людиною сприяє побудові демократії, оскільки особа, яка усвідомлює обсяг наданих їй прав у випадку їх порушення буде з більшою вірогідністю їх відстоювати та більш активно застосовувати такі права.

З 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено військовий стан, що в свою чергу впливає на ряд нормативно-правових актів та на окремі права фізичних і юридичних осіб. Під час воєнного стану право на доступ до суду, як через нормативні норми, так і через об’єктивні причини, які випливають із специфіки ведення бойових дій, то таке право може бути дещо обмежене або буде більш складна його реалізація. Тому варто звернути увагу на реалізацію права на доступ до суду в умовах воєнного стану.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відео-конференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС[2].

Фактично в Україні станом на сьогодні діє єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (надалі – електронний суд), яка забезпечує можливість доступу до суду в умовах воєнного стану, оскільки дана система дещо спрощує процедуру подачі документів. За допомогою електронного суду можна подавати певні процесуальні документи без необхідності особисто прибувати до суду, що в свою чергу з урахуванням умови воєнного стану є дійсно перевагою такої системи. При цьому, окремим методом забезпечення права на доступ до суду було прийнято рішення змінити територіальну підсудність деяких судів, що в свою чергу надало змогу зменшити негативний вплив через тимчасову окупацію певних територій України.

Тому ключовими завданнями даної роботи є аналіз реалізації права на звернення до суду за допомогою системи електронний суд та визначення проблем, які виникають при використані даної системи.

Загалом здійснення правосуддя в умовах воєнного стану є ускладненим, через потенційні загрози життю і здоров’ю суддів з боку країни-агресора та окупації певних територій. Зокрема, таке ускладнення може бути зумовлено через втрати ефективного контролю урядом над певними територіями або через можливі обстріли із боку супротивника. При цьому з урахуванням таких умов слід визначати нові форми і засоби для здійснення правосуддя, основною формою якого є судове засідання та ухвалення рішення[3, С. 218–222].

Потрібно зазначити, що в умовах воєнного стану дійсно відбуваються позитивні зміни, які вже забезпечують право на доступ до суду, шляхом запровадження дистанційного правосуддя, що дійсно сприяє вирішенню справ, замість їх відкладення або пропущення процесуальних строків заінтересованими особами.  Завдяки такому підходу із використанням системи електронний суду можливо створити умови за яких навіть при перенесені суду до іншого регіону України, оскільки завдяки системі електронний суд особа може подати документи до суду, навіть за умови, що вона знаходиться на території на якій ведуться активні бойові дії. При цьому якщо особі потрібно подати документи досить швидко, наприклад коли процесуальні строки майже вичерпано, а дорога до суду чи до поштового відділу буде досить тривалою, то така система може допомогти такій особі вчасно подати певні процесуальні документи зекономивши як час так і кошти на доставку або на дорогу.

Варто відзначити, що незважаючи на переваги системи електронний суд, вона має недолік, оскільки відсутній документ, що підтверджує факт подачі документу через дану систему, оскільки у законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами»[4] такого документу не передбачено. В першу чергу варто відзначити, що електронний суд надає можливість подавати певні процесуальні документи, але іноді на практиці виникають проблеми із відправленням таких документів, оскільки в системі можуть відбуватись періодичні технічні проблеми. По суті проблемою є те, що якщо ми умовно відправимо документ через дану систему то при можливій технічній проблеми документ може не надійти до суду, але при цьому особа яка його подавала не має змоги цього довести, оскільки відсутні документи, які можуть підтверджувати таке направлення. Тобто у нормативно правових актах України немає конкретного документу, який може підтвердити технічний збій у системі електронного суду, що на практиці може вилитись у пропущення процесуальних строків для подачі документу.

Також певним недоліком системи електронний суд є те, що система використовує шаблони певних документів, які можна використати при подачі позову до суду, чи при вирішенні інших процесуальних питань. Незважаючи на те, що така функція є досить зручною, але потрібно враховувати, що немає шаблонів для усіх можливих процесуальних документів, деякі шаблони просто можуть бути ще не додані. Також не всі шаблони завжди можуть підійти під певну ситуацію у судовому процесі.

Загалом можна дійти до висновку, що право на доступ до суду в Україні в умовах воєнного стану забезпечується за допомогою електронного суду. Таке рішення є досить ефективним та обґрунтованим, оскільки об’єктивно через специфіку введення бойових дій для багатьох осіб, які перебувають у певних регіонах України така система може дозволити вчасно подати документи без ризику для життя чи здоров’я. Фактично дана система вирішує проблему права на доступ до суду в умовах воєнного стану.

Щодо проблем такої системи то варто відзначити, що технічні проблеми даної системи можуть бути пов’язанні із різними чинниками, які впливають на роботу такої системи. Тому і виникає питання про те, як діяти у випадку збою у роботі електронного суду. Фактично нормативно правові акти України не закріплюють можливості для фіксації таких збоїв у роботі даної системи і тому виникає необхідність у запровадженні витягу про збій системи електронного суду, яка буде підтверджувати як факт самого збою так і спроби направлення документу через дану систему.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини) від 1950 року.
2. Рішення Вищої Ради Правосуддя «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи». 17.08.2021 № 1845/0/15-21.
3. Завидняк А.В. Доступ до адміністративного правосуддя в умовах воєнного стану. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». С. 218–222.
4. Закон Україні « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами». (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2023, № 81, ст.297).