Реалії нашого часу забезпечують швидкий розвиток цифрових технологій та їх проникнення в усі сфери суспільних відносин. Зокрема, на сьогодні спостерігається тенденція зацікавленості шодо криптовалюти та можливостей її використання. Так, зокрема, для економістів поява криптовалюти відкриває новий аспект дослідження віртуальної економіки; для юристів – проблематичне законодавче визначення та регулювання операцій із криптовалютами; для фізичних та юридичних осіб постає питання про переваги та недоліки під час застосування у розрахунках; а з боку держави виникає необхідність у встановленні контролю та використанні в національних інтересах.

Досліджуючи та аналізуючи сучасну науково-практичну літературу можна визначити поняття «цифрова валюта» як електронні гроші, які мають властивості звичайних фіатних грошей, які можуть бути регульовані чи нерегульовані. Криптовалюта – це набори символів, цифр і букв, або цифровий код. Вона створюється за допомогою спеціальної комп’ютерної техніки після виконання кількох операцій, відомих як майнінг. У свою чергу, майнінг – це процес створення, передачі та перевірки криптовалют. Одиницею криптовалюти є монета (coin), водночас монета i є криптовалютою. Термін «монета» часто плутають з терміном «токен».

Монети, під назвою коїни, є цифровими активами, які відповідають протоколу певного блокчейну. У сучасному світі наразі налічується понад 19 тисяч криптовалют. Серед всього цього різноманіття є чотири примітні приклади: bitcoin (BTC) і популярні альткоїни, такі як ether (ETH), Binance Coin (BNB) і Tether (USDT).

На сьогоднішній день як на національному, так і на міжнародному рівнях застосовуються різні методи правового визначення криптовалюти.

Правовий режим криптовалюти, що на сьогодні встановлено деякими іноземними правовими системами значною мірою залежить від рівня розвитку країни. Високорозвинені країни намагаються регулювати електронні платежі, взявши під контроль держави, обклавши їх податками, та зменшити ризики, пов’язані з їх використанням. Багато розвинених країн, таких як США, Німеччина, Японія, Франція та Фінляндія, дозволили обіг валюти, затвердили чи посилили законодавство, роз’яснили поняття біткоїнів і їхніх аналогів і створили відповідну судову практику.

В Україні режим криптовалюти залишається невизначеним. Фінансові регулятори в Україні, як і в інших країнах, ставилися до криптовалют з обережністю, стверджуючи, що складні закони криптовалют не дозволяють їх визнати грошима, валютою, платіжним засобом іншої країни, електронними грошима, цінними паперами або грошовим сурогатом. Однак у 2016-2017 роках Україна увійшла в топ-10 країн світу за кількістю користувачів Bitcoin, що підняло питання про необхідність законодавчого регулювання обігу криптовалюти в нашій державі [1]. У 2020 році було з’ясовано, що Україна посіла перше місце за кількістю людей, які вкладали, зберігали та обмінювали криптовалюту [2]. Пандемія, її криза та економічна нестабільність, вірогідно були причиною цієї тенденції. На початку 2022 року Україна займала перше місце за кількістю власників криптовалюти порівняно з кількістю населення, становлячи майже 13% від загального населення.

Тож з 2017 року в Україні майже одночасно було запропоновано три законопроєкти, які спрямовані на визначення та легалізацію криптовалюти. Ці кроки є частиною спроби встановити правовий режим криптовалюти. Мова йде про  проєкти Закону «Про обіг криптовалюти в Україні» № 7183 від 6 жовтня 2017 р. [3], Закону «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні» № 7183-1 від 10 жовтня 2017 р. [4], Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні)» № 7246 від 30 жовтня 2017 р. [5], що викликали жваві і тривалі дискусії.

15 березня 2022 року Президент України підписав Закон України «Про віртуальні активи» (далі – «Закон») [6], який було ухвалено Верховною Радою України ще восени 2021 року. Закон легалізує діяльність на ринку віртуальних активів та детально регулює відносини, пов'язані з цими активами в Україні. Він також встановлює права та обов'язки учасників ринку віртуальних активів і визначає державні стандарти щодо їх обігу. Вказаний Закон базується на поточних стандартах міжнародної групи з протидії відмиванню грошей (FATF) щодо регулювання операцій із віртуальними активами та відповідальності за порушення цих правил. В той же час закон не регулює оподаткування операцій, пов’язаних із віртуальними активами [7]. Закон обмежується певним колом правовідносин, зокрема, коли:

• сторони визначили право України як застосоване до правочину, який стосується віртуального активу в цілому або окремо;
• обидві сторони правочину, предметом якого є віртуальний актив, є резидентами України;
• набувач віртуального активу (особа, яка здійснює операції з віртуальними активами у своїх інтересах) має громадянство України;
• cуб'єкти, які надають послуги, пов'язані з оборотом віртуальних активів, мають обов'язок мати зареєстроване місцезнаходження або стале представництво на території України [6].

Важливо зазначити, що Закон набуде чинності лише з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами».

Таким чином, виходячи з вищевказаного, можемо констатувати, що невизначеність правового режиму криптовалюти є значним правовим ризиком для власників криптовалюти в Україні та привілегією для шахраїв; зумовлює неможливість правоохоронних органів визначати законність та правомірність операцій із криптовалютою. В той же час це є прогалиною в законодавстві щодо запобігання корупції. Адже державі варто було б отримувати інформацію про накопичення, наприклад, біткоїнів у публічних службовців, досліджуючи історію надходження та інші важливі фактори, тоді як розуміння самого біткоїну відсутнє. Тож, якщо ринок криптовалюти в Україні отримає законодавче регулювання, набуде юридичної визначеності, держава матиме підстави для кваліфікації певних дій порушеннями та притягнення до відповідної відповідальності, що, в свою чергу, покращить рівень економіки, знизить ризик проведення тіньових операцій та зменшить корумпованість за рахунок таємних віртуальних активів.