Розмір шрифту: 

18 червня 2019 року Центральним агентством з управління проектами (CPMA, Литва), Представництвом Європейського Союзу в Україні спільно з Міністерством фінансів України, ДПС України, ДМС України було впроваджено програму з управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) [1]. В межах її реалізації заплановано реформи у сфері адміністрування податків та зборів, які сприятимуть зміцненню інституційних та організаційних можливостей українських установ у впровадженні та реалізації сучасної стратегії дотримання податкового законодавства, спрямованої на просування концепції добровільної сплати податків; аналіз та вдосконалення бізнес-процесів у податковій та митній службах; розширення можливостей для України стягувати податки з податкової бази, зокрема, через поліпшення обміну податковою інформацією з іншими країнами та шляхом запобігання ухилянню від оподаткування; продовження цифоровізації діяльності податкових та митних органів відповідно до стандартів ЄС. Як зауважують податківці значення міжнародних партнерів України надзвичайно велико у контексті допомоги у реалізації сучасних IT-рішень та забезпечення експертною допомогою за багатьма напрямами реформування податкових органів, зокрема, у створенні автоматизованої системи управління ризиками, системи е-аудит, підсистеми роботи з податковим боргом тощо [2].

Сучасне адміністрування податків та зборів відбувається в умовах формування нової цифрової трансформацій. Традиційно виокремлюють окремі рівні переходу податкових органів до цифрових технологій, зокрема: 1) електронне подання податкової звітності; 2) електронний облік; 3) електронне зіставлення, коли податківці зіставляють дані між типами податків і, потенційно, між покупцями та продавцями; 4) електронний аудит, тобто цифровий податковий аудит, зокрема з обмеженням часу для відповіді компаній; 5) електронна оцінка, за якої податкові адміністрації взагалі відмовляються від податкової звітності [3, с. 129-130].

Слід зазначити, що серед зарубіжних країн рівень цифровізації в податковій сфері є різним, проте, однозначними та спільними є напрямки цього процесу, що потребує координованості дій на міжнародному рівні задля ефективної співпраці.

Україна, як європейсько-орієнтована країна не залишається осторонь. Зокрема, курс на діджиталізацію податкової служби передбачено в рамках виконання реформ з програми «Ukraine Facility», яка схвалена Єврокомісією у квітні 2024 року. Під час її реалізації заплановано на першому етапі ухвалення довгострокового національного стратегічного плану цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Державної митної служби України, а на другому Державної податкової служби України (далі – ДПС України).

Прийняття стратегічного плану цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації ДПС України має відбутися відповідно до рекомендацій Національної стратегії доходів на 2024-2030 роки [4]. Так, відповідно до положень зазначеної стратегії заплановано здійснення у періоді з 2024 по 2030 роки заходів щодо інтеграції інформаційно-комунікаційних систем ДПС України із системами ЄС, зокрема:

1) забезпечення інтеграції з Європейськими системами ПДВ, відшкодування ПДВ, моніторингу руху акцизних товарів;

2) підключення України до системи безпекового обміну інформацією між податковими адміністраціями країн ЄС;

3) інтеграція із системою транскордонних онлайн-продажів B2C, центральною електронною системою платіжної інформації «Central Electronic System of Payment information» (CESOP) для виявлення можливого шахрайства з ПДВ в електронній комерції, що здійснюється продавцями, створеними в інших державах-членах чи країнах, що не входять до ЄС;

4) нтеграція з європейською системою моніторингу руху акцизних товарів – «Excise Movement and Control System» (EMCS). Конкретні терміни виконання цих заходів будуть узгоджуватися із Графіком виконання зобов’язань щодо вступу до ЄС при його затвердженні.

Таким чином, не дивлячись на повномасштабну війну діджиталізація в сфері публічних правовідносин в Україні прискорилася і навіть стала основою для проведення низки реформ в податковій та митній сферах, що, в свою чергу, дозволять посилити ефективність роботи контролюючих органів та зберегти їх інституційну спроможність.